РОБОЧІ ПАКЕТИ

РП1: ЯК ВІК, МОВНІ УСТАНОВКИ ТА ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ МОВ У НОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ ВПЛИВАЮТЬ НА РІВЕНЬ ВОЛОДІННЯ МОВОЮ КРАЇНИ ПРИХИСТКУ 

У межах цього робочого пакету основна увага приділяється мікрорівневим факторам, які впливають на мовну інтеграцію українських біженців. Зокрема, ми зосереджуємося на особистих установках вимушених мігрантів, їхніх емоціях, життєвому досвіді та прагненнях, пов’язаних з їхнім мовним репертуаром. Дослідження включає три вікові групи: дітей, підлітків і дорослих. Перший робочий пакет охоплює такі дослідницькі питання:

ДП1.1: Як українські діти-біженці, підлітки та дорослі ставляться до мов (включаючи мову країни прихистку) у своєму мовному репертуарі і як це відображається в їхніх мовних практиках? 
ДП1.2: Яким був їхній досвід мовної освіти та отримання мовних послуг у країні прихистку? 
ДП1.3: Як їхнє ставлення до мов і мовні практики в новому середовищі впливають на рівень володіння мовою країни прихистку?

Для відповіді на ДП1.1 і ДП1.2 у Норвегії, Швеції, Естонії та Литві буде проведено глибинні інтерв’ю з українськими біженцями трьох вікових груп: дітьми молодшого шкільного віку, підлітками та дорослими. Для відповіді на ДП1.3 всі учасники створять наратив мовою країни прихистку з використанням Multilingual Assessment Instrument for Narratives (MAIN) для оцінки наративу.  
 
РП2: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРАКТИК МОВНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ БІЖЕНЦІВ

У межах цього робочого пакета основна увага приділяється мезорівневим факторам. Аналізуються практики мовного навчання, спрямовані на різні вікові групи українських біженців у Норвегії, Швеції, Литві та Естонії. Другий робочий пакет охоплює такі дослідницькі питання:

ДП2.1: Як практики мовної інтеграції, спрямовані на українських біженців різного віку, використовуються у Норвегії, Швеції, Естонії та Литві? Які їхні спільні риси та відмінності? 
ДП2.2: Як самі біженці, зокрема матері, оцінюють ці практики? Що вони вважають позитивним, а що негативним?

Для вирішення ДП2.1 буде проведено системний огляд практик мовної інтеграції із фокусом на навчанні мови та інтеграції в шкільну систему, які були запроваджені у чотирьох країнах у відповідь на вимушену міграцію українців. Цей огляд відкритих джерел буде доповнений глибинними інтерв’ю з вчителями та іншими професіоналами, залученими до планування освіти на муніципальному та державному рівнях. Для ДП2.2 буде проведено широке онлайн-опитування українських біженців у чотирьох країнах, зокрема матерів дітей дошкільного та шкільного віку. 

РП3: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ

Цей робочий пакет зосереджується на макрорівні, порівнюючи мовну політику та стратегії мовної інтеграції у чотирьох країнах. Це дозволяє отримати ширше розуміння ідеологічних та структурних чинників, що впливають на мовну інтеграцію. 
Третій робочий пакет охоплює такі дослідницькі питання:

ДП3.1: Які спільні риси та відмінності державної мовної політики у Норвегії, Швеції, Естонії та Литві? 
ДП3.2: Чи були ці політики адаптовані у відповідь на раптовий приплив українських біженців і, якщо так, то яким чином?

Для вирішення ДП3.1 та ДП3.2 буде проведено порівняльний аналіз політичних документів у чотирьох країнах, який буде доповнено інтерв’ю з ключовими розробниками політик (державними посадовцями, представниками імміграційних та освітніх органів) у Норвегії, Швеції, Естонії та Литві.