Мовна інтеграція дітей-біженців та їхніх сімей

Спільний проєкт LINC (Linguistic Integration of Refugee Children and their Families) досліджує мовну інтеграцію українських біженців у чотирьох країнах Північно-Балтійського регіону: Швеції, Норвегії, Естонії та Литві. 

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року стало одним із найвизначніших викликів сьогодення і призвело до масового вимушеного переселення українських біженців на захід. Родини, які складаються переважно з жінок із дітьми, покинули власні домівки в країні, де спілкуються здебільшого українською та російською мовами, і тепер мають адаптуватися до життя в нових країнах – і життя в нових мовах – причому незрозуміло, наскільки довго. Водночас у відповідь на вторгнення змінюється і ставлення українців до «звичних» мов – української та російської. Європейські країни, які прихистили біженців, стикнулися зі складнощами інтеграції українців у суспільство. Мова ж є ключем для успішної інтеграції.  

Цей спільний проєкт досліджує мовну інтеграцію українських біженців у чотирьох країнах Північно-Балтійського регіону: Швеції, Норвегії, Естонії та Литві. Кожна з цих країн відрізняється від інших з точки зору історичного минулого, державного ладу, соціального устрою, культурних факторів – втім жодна з них не була готова до нинішньої ситуації. Відповідно цей проєкт фіксуватиме, аналізуватиме, порівнюватиме і оцінюватиме мовну політику та мовленнєві практики в цих країнах. 

Щоб дослідити мовну політику на державному рівні, буде проведено порівняльний аналіз програмних документів. Для аналізу мовленнєвих практик на інституційному рівні, зокрема у школах, будуть використані соціолінгвістичні методи онлайн-опитування (зокрема дорослих біженців, переважно матерів), доповнені інтерв’ю з вчителями. На індивідуальному рівні будуть проведені інтерв’ю з біженцями про їхні думки і враження щодо життя в країні прихистку. 

Згодом дані, отримані з цих якісних досліджень,будуть співвіднесені з результатами лінгвістичних тестів, які демонструватимуть рівень оволодіння державною мовою у відповідній країні прихистку. Методи збору даних залишатимуться незмінними в усіх чотирьох країнах. Результати дослідження дадуть можливість отримати нові знання щодо лінгвістичної інтеграції і допоможуть удосконалити розуміння й упровадження найкращих інтеграційних практик. Таким чином планується підвищити обізнаність суспільства про складнощі, з якими стикаються біженці при змінах мовних практик, і про комплексність характеру мовної інтеграції в процесі об’єднання різних мов і культур. 

В межах проєкту LINC буде розроблено методологічні ресурси, в тому числі опитування, моделі інтерв’ю та база даних мовленнєвих даних (оповідей) українських біженців (дітей та підлітків), які стануть у нагоді науковцям, законотворцям, практикуючим фахівцям.